Вітаємо
Волинка та вітання волинника: що це за інструмент і чому він відкриває вечір
Як працює велика шотландська волинка, чому на ній неможливо грати тихо і звідки походить звичай тримати волинника біля дверей.
Зарезервуйте свій вечір ↗Швидка відповідь
Велика шотландська волинка — це язичковий інструмент із мішком, однією мелодичною трубкою для мелодії та трьома бурдонними трубками для постійного фонового тону. Вікіпедія зазначає, що волинка не може змінювати гучність або замовкати на паузи, тож виконавці формують музику за допомогою прикрас. Волинки вперше засвідчені в Шотландії близько 1400 року, і найдавніші згадки мають військовий характер — саме тому вітання волинника сповнене урочистості. На сторінці бронювання зазначено, що волинник вітає гостей і позує для фотографій.
Велика шотландська волинка коротко
| Частина або факт | Джерело | |
|---|---|---|
| Співак | Виконує мелодію; подвійний язичок; дев'ять нот | Вікіпедія |
| Бурдонні трубки | Дві тенорові та одна басова, налаштовані на A | Вікіпедія |
| Міх | Утримує повітря, тож звук не вщухає | Вікіпедія |
| Динаміка | Жодного; вираз походить від прикрас | Вікіпедія |
| Перші записи | Близько 1400 року в Шотландії | Вікіпедія |
Як працює інструмент
Вікіпедія зазначає, що сучасний комплект шотландських волинок складається з мішка, вдувної трубки, чантера та трьох дронів — двох тенорових і одного басового. Чантер відтворює мелодію за допомогою подвійного язичка; кожен дрон має одинарний язичок. Усі чотири язички закріплені у дерев'яних гніздах, тож виконавець не може змінювати звук губами чи язиком. Волинщик вдуває повітря в мішок і притискає його рукою, а накопичене повітря підтримує звучання язичків навіть тоді, коли він бере подих. Саме тому волинки звучать без пауз.
Чому тут завжди гучно
Повітряний потік безперервний, тож музика за своєю природою легатна, і ноти неможливо розділити, просто зупинивши подачу повітря. Вікіпедія зазначає, що інструмент не має динаміки й пауз. Тому волинщик використовує прикраси — короткі декоративні ноти, які називають мелізмами, — щоб позначити, де закінчується одна нота й починається наступна. Серед прикладів згадано даблінги, торлуати, троу, гріпи та берли. Результат — звучання великої енергії, яке неможливо приглушити; воно пасує до відкритого повітря та урочистостей і робить волинщика природним виконавцем на відкритті.
Масштаб і звучання
Волинка охоплює дев'ять нот — від цілого тону нижче тоніки до октави над нею, а її лад — приблизно міксолідійський, із зниженою сьомою, — зазначає Вікіпедія. Бурдонні трубки налаштовані на A, і сьогоднішнє «ля» волинкарів звучить вище за колись стандартні 440 Гц — приблизно на рівні 470–480 Гц. Навіть недосвідчений слухач чує, що мелодії тримаються на невеликому наборі нот і сталому гудінні під ними, що надає музиці її неповторного, майже вокального характеру.
Звідки беруться труби
Вікіпедія датує першу згадку про волинку в Шотландії приблизно 1400 роком, а текст 1396 року згадує бойові волинки в битві при Норт-Інчі. Твердження, що волинки чули під Баннокберном 1314 року, є дискусійним. Перше чітке посилання на гірські волинки, яке наводить стаття про народну музику, — це битва при Пінкі-Клю 1547 року. Отже, найдавніші згадки стосуються волинки на війні, і цей інструмент утвердився в британській армії.
Волинки у бою та на параді
Вікіпедія зазначає, що волинкарі супроводжували війська в бій аж до XIX століття. Цю практику припинили під час Першої світової війни після перших втрат, відродили у 51-й Хайлендській дивізії під Ель-Аламейном у 1943 році, а Білл Міллін грав на Сорд-Біч у 1944-му. Останнє бойове застосування, яке згадує Вікіпедія, — Аденська криза 1967 року. Саме ця військова історія робить волинку нині ознакою урочистості — від парадів до весіль, — і саме тому волинкар біля входу сприймається як щось офіційне й трохи захопливе.
Піоберехт, велика музика
Поряд із маршами та танцювальними мелодіями звучить піобейрехд, який також називають ceol mor, що означає «велика музика». Вікіпедія описує його як сольну форму, що починається з повільної теми — основи, — проходить через дедалі складніші варіації та повертається до основи. Його розвинули спадкові родини волинкарів, зокрема Маккріммони, і, схоже, він виник у XVII столітті. На вечірньому вітанні його навряд чи виконуватимуть довго, але саме цей репертуар є найбільшою гордістю інструмента.
Чого очікувати від вітальної зустрічі
На сторінці бронювання зазначено, що гостей вітає волинкар і позує для фотографій. Не уточнюється, де саме стоїть волинкар і скільки триває вітальна частина. Якщо ви хочете сфотографуватися, ввічливо попросіть волинкаря й зачекайте мить; кілт і повний набір волинки — чудовий кадр. Оскільки на цьому інструменті неможливо грати тихо, тримайте малих дітей за руки й будьте готові, що звук заповнить залу, а потім пориньте в тихішу музику вечора, що настане згодом.
Поширені запитання
Чому волинка така гучна?
Вікіпедія стверджує, що в ньому немає динаміки: очерет звучить на одній гучності, тож виконавець не може грати тихо.
Скільки дронів має шотландська волинка?
Три: два тенорових дрони й один басовий дрон, — зазначає Вікіпедія.
Чи буде на вечері волинкар?
На сторінці бронювання зазначено, що волинкар зустрічає гостей і позує для фотографій.
Джерела